- позначити
- вызначыць
Старабеларускі лексікон: Падручны перакладны слоўнік. - Менск: Беларускае выдавецтва Таварыства «Хата». Укладальнікі: Прыгодзіч Мікалай, Ціванова Галіна. 1997.
позначити
Смотреть что такое "позначити" в других словарях:
позначити — див. позначати … Український тлумачний словник
позначити — [позна/чиетие] чу, чиеш; нак. а/ч, а/чтеи і [позначи/тие] чу/, чи/ш; нак. ачи/, ач і/т … Орфоепічний словник української мови
позначити — див. позначати … Словник синонімів української мови
позначити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
націхувати — ціхую, хуєш, Пн. [?] Позначити, нап ятнувати, позначити ціхою … Словник лемківскої говірки
обзначити — чу/, чи/ш, док., перех., діал. Позначити … Український тлумачний словник
позначати — а/ю, а/єш і рідко позна/чувати, ую, уєш, недок., позна/чи/ти, а/чу/, а/чи/ш, док., перех. 1) Значити, мітити що небудь якимсь чином. || Показувати на кого , що небудь. || Називати, вказувати що небудь. Позначати індекс поштового відділення. ||… … Український тлумачний словник
позначений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до позначити. || позна/чено, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник
позначення — я, с. 1) Дія за знач. позначити, позначати. 2) Позначка (у 1 знач.). 3) спец. Сукупність символів, найменування пристроїв, програм, даних і т. д. Базове позначення … Український тлумачний словник
пойменувати — і рідко поіменува/ти, у/ю, у/єш, док., перех. 1) Назвати як небудь когось, щось; дати назву. 2) Перелічити за іменами, назвами і т. ін.; указати, позначити … Український тлумачний словник
